Бикова: «Мета пропаганди РФ – змінити ідентичність українців»

Головна мета пропаганди РФ — зробити, щоб українське суспільство оцінювало події, які відбуваються в Криму і на сході України так, як це потрібно ворогу. Ціль російських пропагандистів – змінити свідомість та ідентичність українців таким чином, щоб анексія Криму, окупація частини Донецької та Луганської областей, «сніданки на кордоні», «повернення до братньої родини» тощо, сприймались як цілком нормальні, і навіть бажані».

Про це заявила експертка з інформаційного спротиву Міжнародного центру протидії російській пропаганді (МЦ ПРП) Валентина Бикова у програмі «ДНО: Дезінформація. Наклеп. Обман» на Громадському радіо. Все це – частина тієї війни, яку веде Росія проти населення України. Вона зауважила, що зараз між Україною та РФ триває війна не стільки за території, скільки за свідомість населення цих територій.

«Гібридна війна, консцієнтальна війна — це одне, просто для цього використовують різні терміни. Термін консцієнтальна війна найчастіше використовують військові РФ, які цим займають. Це війна за свідомість, це війна сенсів. У чому вона полягає? Пропаганда часів ХХ сторіччя — це така інформаційна лоботомія. Тобі вкидають фейк, ти його споживаєш, він має дуже негативні наслідки для психіки. Насправді пропаганда діє дуже обмежений час, саме тому один з принципів Геббельса був у тому, що пропаганду постійно потрібно повторювати, декілька разів. Коли ми перестаємо споживати цю пропаганду, вона перестає на нас впливати. Що ми спостерігаємо зараз? Спочатку починається інформаційний вплив на територію, на якій планується вести військові дії. Тільки після того, як населення цієї країни умовно готове прийняло меседжі, які нам нав’язує ворожа пропаганда, починаються активні бойові дії, або їх взагалі може не бути. Коли населення країни свідомо сприймає світогляд ворога, вже не потрібно відокремлювати ці території — ця країна знаходиться в зовсім іншій парадигмі сприйняття світу», – наголосила Валентина Бикова.

Експертка Міжнародного центру протидії російській пропаганді відзначила, що головною метою консцієнтальних війн є ідентичність, тобто те, як сучасна людина себе ідентифікує. Це процес самовизначення людини щодо традицій та культури, до якої входить релігійна самовизначеність, мова, базові цінності, які належать цій традиції та культурі. Результатом впливу консцієнтальної зброї стає повна або часткова підміна ідентичності.

«У 2014 році багато хто вважав, що розподіл «Свій-чужий» проходить по декількох відзнаках: у що ти вдягаєшся, та якою мовою ти розмовляєш. Умовно кажучи – вдягаєш вишиванку або футболку з Тризубом, розмовляєш українською – свій. Футболка з Путіним або «колорадкою», російськая мова – чужий. Насправді, ця межа є досить умовною, і саме це ми зараз спостерігаємо. Адже є багато людей, які вважають себе щирими українцями, вдягають вишиванки, розмовляють солов’їною та цитують Шевченка, святкує державні свята на кшталт Дня Незалежності. Але така людина може споживати, а потім і транслювати меседжі російської пропаганди, які нам нав’язує ворог. Саме це є результатом часткової підміни ідентичності. Тобто людина не відчуває себе частиною «русского мира», вона це не усвідомлює, але вона вже має спотворений пропагандою світогляд. Допоки в Україні не заборонили російський пошуковик Яндекс, сайти та соцмережі РФ, такий пропагандистський вплив РФ відкрито здійснювала на всій території України. Зараз це також відбувається, але більш прихованими методами», – підкреслила Валентина Бикова.

Експертка МЦ ПРП розвінчує між пропаганди РФ, що нібито «Донбас повстав через «заборону російської мови».

«У 2014 році, поки ще не починалась гаряча фаза, на Донбас приїжджало дуже багато закордонних журналістів. Колеги з різних країни питали в мене – чи справді у Донецьку «притесняют» російську мову. Я спочатку пояснювала кожному окремо, а потім мені це набридло і я казала — ходіть сюди! Шукала перший-ліпший газетний кіоск і пропонувала знайти хоча б одну газету або журнал українською. Іноді це було офіційна газета «Урядовий кур’єр»— єдина. Вся інша преса було російською. Питаю в них: «Я відповіла на ваше питання?». Іншим казала – ну ось скільки ви вже в Донецьку? Тиждень, два, місяць? До вас хоч хтось звертався українською? Ні. То про який «тиск» на російську мову йдеться?», – пригадує Валентина Бикова.

Експертка МЦ ПРП відзначила, що масова культура є одним з джерел та інструментів  прихованої пропаганди, яка саме тому є найдієвішою та шкодить найбільше.

«Людина просто читає книгу, дивиться кіно або серіал, слухає пісню, наприклад групу «Любе», яка дуже полюбляє навколовійськову тематику і навіть не усвідомлює, що споживає окремі фрагменти пропагандистських меседжів, які потім у неї в голові складаються в одну цілісну картину, яка з часом перетворюється на її власний світогляд. Особливо велику роль тут відіграють усілякі гумористичні передачі та шоу. Сміх — дуже потужна інформаційна зброя, вона може працювати як у якості наступу, такі у якості оборони. Якщо подивитись на російське інформаційне поле, то там сучасні гумористичні передачі використовуються для просування меседжів, які хочуть вкласти у мозок глядачів. Коли люди сміються, в них виробляються ендорфіни. Все, що одночасно з цим спостерігаєш, починає асоціюватись з чимось добрим, веселим, хорошим. Але так само сміх можна використовувати для деактивації фейків та пропагандистських меседжів. У 2014, коли РФ запустила в Україні чутку «Зняли з потяга та відправили до Нацгвардії» – у фейсбуці виникла ціла хвиля мемів та фотожаб, які це висміювали. Отже, фейк було розвінчано.  Доведення до абсурду будь-якого фейку, будь-якої спотвореної інформації – це потужний метод боротьби з ними», – відзначила Валентина Бикова.

Експертка Міжнародного центру протидії російській пропаганді нагадує, що найголовніше – дбати про власну інформаційну гігієну.

«Коли нас навчали тактичної медицини, то інструктор з  такмеду говорив: «Ваше перше завдання – залишитись живим та не пораненим. Якщо ви будете неушкодженим, то зможете надати допомогу вашому побратиму або посестрі. Але якщо поранять і вас також – допомога знадобиться вже обом». Так само на інформаційному фронті. Перше завдання для кожної людини – подбати про власну інформаційну гігієну. Це має бути на автоматі. Коли дитина починає ходити, підіймає з землі та тягне до рота якийсь непотріб, мати їй каже, що цього не можна робити, адже болітиме животик. Коли на хлібі з’являється пліснява, ковбаса стала липкою та зеленою, коли риба вже тхне – ми ж не їмо всі ці продукти. Але інформацію ми чомусь споживаємо без обмежень, загалом. Так само, як спотворені продукти впливають на наш шлунок, так само спотворена інформація негативно впливає на наш мозок», – наголосила Валентина Бикова.