Кремлівський вовк в овечій шкурі: Російські агресивні військові навчання представлені як навчання протидії тероризму

10.10.20

Військові навчання “Слав’янське братство-2020” (“Слов’янське братство”) розпочались 14 вересня на полігоні Брест, і їх перший етап тривав до 25 вересня. Повідомлялося, що це антитерористичні навчання, в яких буде задіяно 300 російських військовослужбовців 76-ї повітряно-штурмової дивізії Пскова. Спочатку планувалося, що в навчаннях також братимуть участь сербські солдати, але через події в Білорусі Сербія вирішила не брати участь.

Повідомлялося, що загальна кількість залучених військ становить від 600 до 6000, а також 500 одиниць військової техніки. Це означає, що ми точно не знаємо, скільки солдатів брало участь у цих навчаннях. Крім того, незважаючи на початкову інформацію про те, що в навчаннях братимуть участь лише війська з Пскова, телевізійні звіти вказували, що з Тули також були повітряно-десантні війська (можливо, 106-а повітряно-десантна дивізія) 

Цілком нормально для країн проводити військові навчання, і цілком нормально проводити їх разом з іншими країнами. Однак цікаво було подивитися відеокадри з навчань та порівняти їх з офіційно опублікованою інформацією. Як я вже говорив, “Слов’янське братство-2020” було зображено як вправи проти тероризму. Ми можемо привітати будь-які заходи, вжиті для боротьби з тероризмом, однак у цьому випадку є кілька “але”.

По-перше, Росія ставитися до більшості своїх військових маневрів як до антитерористичних вправ. Це благородна мета й означає, що ці навчання не становлять загрози для інших країн. Тут ми маємо перше АЛЕ. Публічно доступні відеокадри з навчань говорять про щось зовсім інше. Почнемо з основ.

Що таке тероризм? Тероризм – це застосування насильства для здійснення змін. Терористи використовують вбивства, знесення, каліцтва або загрозу насильства, щоб посіяти страх і тероризувати людей, певні групи людей, громади чи уряди, щоб змусити їх поступитися своїм вимогам. І ці вимоги не можуть бути задоволені законним шляхом. Слово тероризм походить від латинської, що означає “лякати”.

Тероризм – це тактика залякування або придушення політичних опонентів із застосуванням сили. Необхідно розмежовувати терміни “терор” та “тероризм”, оскільки терор – це привілей, який здійснюють ті, хто має владу (як правило, неофіційно та таємно з боку держави). Тероризм – це відповідь пригноблених та незадоволених – це тактика відлякування, яка застосовує силу вимагати від режиму прислухатися до опозиції.

Це означає, що випадки тероризму можуть бути різними – від захоплення заручників, що здійснюється одним або кількома людьми, наприклад, криза заручників у Парижі, коли озброєний чоловік захопив кількох заручників на кошерному ринку, до великих терористичних угрупувань, що намагаються захопити території в певні країни, які оголошують ці території своїми. Одним з найбільш помітних прикладів цього є ІДІЛ.

Тому антитерористичні вправи зосереджуються на практиці звільнення заручників або боротьби зі збройними угрупованнями – групами людей, які діють поза юрисдикцією будь-якої визнаної держави, що для досягнення своїх цілей використовують терористичні методи, а не демократичні.

Згідно з наявною інформацією, на військових навчаннях “Слов’янське братство-2020” брали участь війська, броньована техніка, вертольоти та літаки. Це означає, що ці навчання не могли бути зосереджені на звільненні заручників. Я не уявляю сценарію, коли звільнення заручників на ринку вимагатиме залучення бойових літаків. Єдине, чого можна було б звільнити від заручника в цьому випадку – це його життя разом із половиною житлового будинку. Мені було досить цікаво, що Росія вирішила залучити до навчань два стратегічні бомбардувальники Ту-160.

Отже, наступним логічним висновком є ​​те, що навчання були спрямовані на боротьбу з великими терористичними угрупованнями. Тут ми маємо наступне АЛЕ. Чи є в Європі великі терористичні угруповання? Принаймні я ні про кого не чув.

Деякі з вас зараз можуть сказати – не будьте безглуздими, вони покращують співпрацю у боротьбі з терористичними угрупованнями на Кавказі та в інших теплих місцях! На це я відповім – перестаньте бути дурними самі. Який що шанує себе солдат підготувався би до виживання в Арктиці, беручи участь у вправах у пустелях Сахаліну чи джунглях Амазонки? Елементарна логіка та військове мистецтво говорять нам, що вправи повинні якомога більше нагадувати реальні обставини, перш за все, коли мова йде про місцевість. Якщо планується брати участь у військових операціях у джунглях, то навчання проходитимуть у середовищі джунглів.

З цього можна зробити висновок, що справжньою метою навчань була підготовка до військових дій десь неподалік, і заплановані заходи не матимуть оборонного характеру.

Для того, щоб зрозуміти, до чого готувалися російські війська, необхідно подивитися, яка саме форма навчання проходила. Якщо солдата вчать копати траншеї, то, швидше за все, він готується до оборонних дій, але якщо він навчений стріляти і перетинати перешкоди, це означає, що він готовий до наступальних маневрів.

В одному з загальнодоступних відеозаписів з навчань видно, що війська звільнили об’єкт гідротехнічної споруди (кореспондент промахнувся, сказавши, що об’єкт захоплено). Спочатку було розпочато повітряний удар по об’єкту, а потім війська, оснащені водолазним обладнанням, були висаджені у воду з літака. Літаки також скинули на землю військову техніку та війська.

Зараз ми дійшли до найбільшого АЛЕ, тобто для чого зазвичай використовуються десантні підрозділи? Цитую: “Експерти зазначають, що завдання повітряно-десантних військ істотно не змінилися з дев’яностих років. Як і раніше,” крилаті “піхотинці використовуються для захоплення плацдармів та різних об’єктів у тилу ворога”. У цитованій статті також згадується, що повітряно-десантні війська може використовуватися для нанесення несподіваних ударів проти незаконних збройних формувань та ворожих високотехнологічних компаній.

Що можна зробити з усього цього? Висновок цілком логічний і зрозумілий – повітряно-десантні війська не покликані підтримувати мир, звільняти заручників, брати участь в оборонних боях або навіть здійснювати прості атаки. Повітряно-десантні війська використовуються лише для серйозних наступальних операцій. Це означає, що кожна вправа, яка містить десантні війська, спрямована на відпрацювання наступальних елементів.

Отже, “Слов’янське братство-2020” – це не антитерористичні вправи, які пропагують російські та білоруські ЗМІ, а натомість навчання, спрямоване на початок військового наступу або здійснення єдиного акту агресії. Враховуючи район навчань, вони націлені на Польщу та Литву. Звичайно, я не вірю, що російські та білоруські політики насправді розглядають ідею участі у будь-якій військовій діяльності в Польщі чи Литві, оскільки вони прекрасно розуміють, що не змогли б мати справу з відповіддю на такий акт .

Не важливо, якими термінами маскують справжній намір військових навчань, правда полягає в тому, що це просто показ, перш за все, перед народом Росії та Білорусі. У радянські часи хвастощі та демонстрація влади були дуже улюбленими. Російські та білоруські політики просто продовжують цю тенденцію, оскільки неодноразово демонстрували, що вони глибоко піклуються про свою радянську спадщину.

Незалежний журналіст,
Зінтіс Знотіньш спеціально для МІЖНАРОДНОГО ЦЕНТРУ ПРОТИДІЇ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ