Литва під ударом. Чи можуть допомогти українські добровольці?

09.08.2021 Вимк. від Editor
Литва під ударом. Чи можуть допомогти українські добровольці?

 

В останні дні на литовсько-білоруському кордоні, м’яко кажучи, неспокійно. З боку Білорусі потоком йдуть нелегальні мігранти. Це переважно жителі Іраку, Афганістану, Ірану та… громадяни Росії.

Нелегали як інструмент дестабілізації

Потік нелегалів наростає. Так, з початку року в Литву пройшли понад 4 тисячі мігрантів, а в минулу неділю зафіксовані рекордні показники – кордон перетнули 289 мігрантів. Литовські прикордонники тільки з півночі 2 серпня затримали понад сто мігрантів – про це заявив керівник Державної служби охорони кордону Литви Рустамас Любаевас.

Уряд б’є на сполох – ще в липні сейм Литви визнав нелегальних мігрантів із Білорусії «гібридними агресорами».

В ухваленій парламентом резолюції сказано, що переміщення потоку нелегальних мігрантів на білорусько-литовському кордоні є інструментом дестабілізації внутрішньополітичної ситуації в Литві. Виходячи з цього, всіх мігрантів, які незаконно прибули в Литву, вважатимуть ймовірними активними учасниками гібридної атаки на країну. Їх депортують, а організаторів нелегальної міграції внесуть у список санкцій Литви і Євросоюзу. За цю резолюцію проголосували 56 депутатів з 82.

Міністр оборони Литви Арвідас Анушкаускас звинуватив Білорусь у підготовці нелегальних мігрантів до перетину кордону з Литвою. На його думку, біженцям дається ретельний інструктаж дій при перетині кордону Білорусі з країнами ЄС.

У тому, що цей потік свідомо керується, сумнівів немає. 2 липня Лукашенко прямо заявив: «Я чесно сказав, що ми більше не триматимемо тих, кого ви (все ті ж країни Заходу. – Ред.) гнобили в Афганістані, Ірані, Іраку. У нас немає на це ні грошей, ні сил в результаті ваших санкцій». Це свідома відповідь диктатора на європейські санкції.

Глава МВС Литви Агне Білотайте заявила, що Служба охорони держкордону підготувала план будівництва загородження. Для початку передбачається покрити весь кордон із Білоруссю колючим дротом.

7 липня прем’єр-міністр республіки Інгріда Шимон оголосила про будівництво стіни на кордоні з Білоруссю для захисту країни від потоку нелегалів. Передбачається, що лінію укріплять двома рядами паркану, колючим дротом і сигналізацією. Вартість будівництва – 15 мільйонів євро. Будувати огорожі військові почали 9 липня.

Чому атакують саме Литву?

Однак, Олександр Лукашенко, судячи з усього, не має наміру послаблювати тиск на ЄС. В Іраку найближчим часом запускають авіарейси до Мінська ще з трьох міст країни, крім Багдада – з Басри, Ербілі та Сулейманії. При цьому на деякі рейси квитки розкуплені на весь серпень, на деякі – до жовтня. Слід врахувати, що з 23 липня кількість рейсів Багдад–Мінськ зросла з двох до чотирьох на тиждень. Слід врахувати, що 15 липня глави двох МЗС – Литви і Іраку – Габріелюс Ландсбергіс і Фуад Хусейн провели в Багдаді переговори про те, як перешкоджати кризі.

Виникає питання – чому Лукашенко атакує нелегалами тільки Литву, практично не чіпаючи Польщу і Латвію? Певно, йому потрібен максимальний негативний ефект на одному конкретно взятому прикладі. А потенціал – організаційний, людський, фінансовий – 38-мільйонної Польщі на порядк більше, ніж у 2,7-мільйонній Литві. Тому диктатор б’є поки що по одній країні, близькій та з найбільшим спільним кордоном. Для довідки: у Білорусі кордон з Литвою – 462 км, з Польщею – 399 км, Латвією – 143 км.

Слід нагадати, що атака мігрантами як один із способів тиску і створення чинника, що дестабілізує, застосовує Росія не вперше. Можна згадати 2015 рік і міграційну кризу в Європі, коли були два основних маршрути – через Туреччину–Грецію і Лівію–Італію. Тоді ще турецький прем’єр Ердоган шантажував ЄС тим, що не стримуватиме потік мігрантів. Але в тіні цих потоків залишився російський, коли нелегалів доставляли на фінський і норвезький кордони. І рахунок вже тоді теж йшов на тисячі.

Деякі оглядачі з ЄС звертали увагу на те, що серед мігрантів практично не було жінок з дітьми – основну масу становили молоді чоловіки віком 20 – 40 років. Тобто – цілком придатні для використання у бойових діях. До того ж слід додати, що іммігранти з країн Близького Сходу не поспішають інтегруватися в суспільство, утворюючи «близькосхідні осередки», куди навіть поліція не ризикує заходити.

Примітно, що загострення гібридної війни проти ЄС почалося після провалу планів Путіна зі створення Новоросії. І на Мюнхенській конференції з безпеки в лютому 2016-го тодішній президент Литви Даля Грибаускайте заявила: «Сьогодні зрадити український народ – буде означати, що ми зраджуємо себе, тому що після України ми будемо наступними. Після свободи й незалежності України – ми будемо наступними… Ми можемо говорити про гарячу війну, адже ми вже зараз бачимо вторгнення Росії в Україну, агресивні дії РФ у Сирії. Це не холодна війна, а гаряча».

Вільнюс допомагав нам, чим міг

Нагадаємо, що на початку війни Литва була єдиною з країн-учасниць НАТО, яка виступала за надання Україні летальної зброї і закликала до цього союзників. «Країна має право захищатися. Це не ескалація конфлікту, навпаки, бездіяльність Заходу несе Росії якнайшвидший успіх військового сценарію. Ми не повинні самі сприяти реалізації цього сценарію », – сказав після Мінська-2 міністр закордонних справ Лінас Лінас Антанас Лінкявічюс.

Литва допомагала Україні, чим могла: їхні інструктори проводили курси тактичної медицини, військові інструктори вчили наших бійців, не кажучи вже про волонтерську допомогу й лікування та реабілітацію військових і добровольців.

Пригадаймо, що українські добровольці вже неодноразово воювали на фронтах, утворених росіянами – в Грузії, Ічкерії, Придністров’ї. На боці України воюють добровольці з багатьох країн – зокрема з Литви.

Не слід забувати, що у 2014 році створена Литовсько-польсько-українська бригада імені Великого гетьмана Костянтина Острозького (скор. ЛитПолУкрбриг; LITPOLUKRBRIG; лит. Lietuvos-Lenkijos-Ukrainos brigada; пол. Brygada litewsko-polsko-ukraińska) — військова бригада країн Люблінського трикутника зі збройних сил Литви, Польщі та України.

І українці за потреби готові допомогти вірному союзнику

Тому нині, коли Литва опинилася під ударом гібридної агресії з боку Білорусі, українські добровольці готові виїхати туди для надання допомоги нашому вірному союзнику.

Про це заявив директор Міжнародного центру протидії російській пропаганді, учасник бойових дій, колишній офіцер 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Юрій Кочевенко.

«Переконаний, що в такий непростий для наших друзів і союзників момент, Україна має надати всю можливу допомогу Литві: технічну, матеріальну, дипломатичну, військову.

 

Мало таких країн, які нам допомагали так, як Литва. Це країна дружня, і ми пам’ятаємо, як вона відгукнулася на нашу біду у 2014 році, і всіляко нам допомагала – і у світі, і безпосередньо. Литва є членом НАТО і ЄС, але це не стало запобіжником від такого виду гібридних загроз. А в разі потреби, якщо литовський уряд тільки натякне, я впевнений, сотні українських добровольців будуть готові вирушити до Литви, щоб допомогти захистити її кордони!»

 

Олександр Шульман

Кореспондент АрміяInform

Джерело: https://armyinform.com.ua/2021/08/lytva-pid-udarom-chy-mozhut-dopomogty-ukrayinski-dobrovolczi/