МЦ ПРА взяв участь у форумі «Інформаційна війна України»

Валентина Бикова, керівниця аналітичних проектів Міжнародного центру протидії російській агресії, взяла участь у форумі «Інформаційна війна України». Захід, який відбувся у Києві 30 листопада 2022, мав на меті обговорити план впровадження Стратегії інформаційної безпеки з чітким розподілом обов’язків між ключовими стейкхолдерами.

 

Зі вступним словом виступила народна депутатка Верховної ради України Вікторія Сюмар, яка відзначила, що дії російських пропагандистів можна кваліфікувати як інформаційний тероризм: «Головною метою інформаційного тероризму є вплив на психологічний стан людей, що може провокувати у них паніку, або апатію. Фактично, ми говоримо про когнітивно-психологічний вплив, і це вкрай небезпечна ситуація, – відзначила Вікторія Сюмар. – Як притягнути до відповідальності російських пропагандистів? Ми зараз розробляємо такий порядок, юридично доволі складний, який ми презентуємо найближчим часом. Тож ми розглядаємо їх як учасників терористичного угрупування та терористичного злочину. І саме тому ми використовуємо термін «інформаційний тероризм», бо цей підхід найкраще описує те, що вони роблять. Бо коли терористи вчиняють злочин, вони розраховують на паніку, на те, що ви дасте слабину та підете на переговори. Те саме вони роблять в інформаційному просторі. Саме тому до російських пропагандистів слід застосувати юридичні та комунікаційні підходи, які застосовуються до терористів».

Ігор Соловей, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП у своїй промові відзначив три фактори стійкості, які дозволяють Україні тримати інформаційний фронт: «По-перше, ми зрозуміли всю небезпеку інформаційної зброї, яка не має жодного відношення до свободи слова, і з 2014 року були здійснені ряд кроків, по нейтралізації цієї зброї. Це і російські телеканали, які видалили з кабельних мереж, і заборона російських соцмереж,  російського програмного забезпечення, пулу телеграм-каналів, які мімікрували під українські, і російського кіно. Тому у 2022 рік ми увійшли з набагато чистішим інформаційним простором, ніж у 2014. Другий фактор – це рішення, яке було прийнято з 24 лютого щодо централізації інформаційних потоків. Зараз є різне відношення до «Інформаційного марафону», але на початку він відіграв дуже важливу роль, стримав суспільство від паніки і дав впевненість у своїх силах. І третій фактор, третій за номером, але не по важливості  – це висока стійкість та участь громадянського суспільства в інформаційній війні. Як у 2014 році волонтери та добровольці взяли у руки зброю та пішли воювати у зону АТО, так і деякі пішли на інформаційний фронт, а потім ці ініціативи виросли у більш формалізовані структури. Тому у 2022 рік ми підійшли з сильним громадянським суспільством, яке брало, і зараз бере активну участь в інформаційній війні. Досвід і практика показує, що організації громадського суспільства більш гнучки та креативні, ніж державні організації…. Далі нам всім разом потрібно переходити від глухої інформаційної оборони в інформаційний наступ, в першу чергу, на території країни-противника, а в другу чергу – там, де ми не допрацьовуємо на західних авдиторіях. Але треба визнати чесно, що самостійно, своїми ресурсами, нам це буде зробити важко.  Тому було б дуже доречно формування міжнародної коаліції наших партнерів – «інформаційного Рамштайну», про що вже говорив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Це було б суттєвим кроком для допомоги Україні».

Денинс Богуш, засновник Центру дослідження Росії визначив трі цілі російської федерації в інформаційній війні: «Перша – дестабілізація політичної ситуації в Україні, продукування розколу в українському суспільстві, забезпечення існування в Україні груп підтримки агресивних дій рф. Друга – введення в оману світового співтовариства з метою перекладання на Україну відповідальності за людські жертви, розруху і т.д. і, в підсумку, зниження рівня її міжнародної підтримки. І третя – забезпечення максимальної підтримки населенням Росії політики Путіна в цілому і щодо України, зокрема консолідація російського суспільства навколо Путіна».

Оксана Мороз, засновниця ініціативи з медіагігієни «Як не стати овочем?» навела статистику, щодо здатності пересічних українців відрізняти ворожі ІПСО:  «Ми досліджуємо понад 3 000 профілів у фейсбуці і дивимось, що люди постять. Тут є хороша новина. Тому що влітку 2022 року лише 63% українців поширювали дезінформацію. Для прикладу, на пікі ковіду це було 73%, тобто ми стали більш стійкішими. Але погана новина у тому, що половина українців поширює меседжи, які підсилюють ІПСО ворога, які направлені на розкол, на дискредитацію військово-політичного керівництва тощо. Є кілька базових проблем, з якими може працювати саме громадський сектор. Одна з них – так звані «хороші росіяни». Їхня присутність в інформаційному просторі не менш загрозлива, ніж Telegram. І коли ми бачимо в телемарофонах, то хочеться спитати, чому постійно відбувається така легалізація. Ми нещодавно закінчили велике дослідження, тут присутня Валентина Бикова, яка брала в ньому участь, де ми ретельно проаналізували з 2014 року, що говорять «хороші росіяни». В результаті побачили, що хороший росіянин закінчується на глибині пошуку Google. Але на жаль, не заважає їм бути присутніми у нашому інформаційному полі і продукувати меседжи, які шкодять Україні».

Друга панель форуму «Інформаційна війна України» була присвячена питанням кібератак рф на інформаційні сховища та критичну інфраструктуру, кібербезпеці державних установ та необхідності кіберосвіти.