Найманці «Вагнера» в Лівії – наївне гарматне м’ясо від Путіна

Бути тим самим гарматним м’ясом – закладено в менталітеті російського солдата ще з часів Івана Грозного. Такі висновки легко зробити, читаючи і досліджуючи будь-які доступні на цю тему засоби інформації. Наприклад, якщо об’єктивно розглядати «подвиг радянського солдата» під час Другої світової, стає очевидною тактика поведінки в бою для росіян.

«Ми б’ємо тих, хто слабкий і сплячих, але якщо відчуємо, що над нами домінують – тікаємо з підібраними хвостами».

Вражаюче, але як зараз Путін може переконати росіян наївно йти назустріч своїм безглуздим смертям в пустелях Лівії і венесуельських джунглів?

Не таємниця, а загальновідомий факт, що зараз російські солдати проливають свою кров і кров мирних жителів в Лівії. Згідно з повідомленнями ЗМІ і «секретним» документам ООН, існує не менше кількох тисяч найманців російської приватної військової компанії «Вагнера» в Лівії з метою захисту режиму головнокомандувача Халіфа Хафтара. За даними ООН, путінські головорізи знаходяться в Лівії з жовтня з метою надання технічної підтримки в обслуговуванні військової техніки і, звичайно ж, для участі в бойових діях.

Рік тому Хафтар почав війну за владу в Тріполі і на північному заході Лівії. По суті ж, починаючи з 2014 року там, йде війна за участю російських військових і найманців між законно-визнаним урядом в Тріполі і прокремлівської групою Хафтара. Присутність найманців «Вагнера» в Лівії доводить, що Кремль наймає приватні армії для досягнення своїх політичних цілей. Для цього Росія як завжди використовує не дипломатичні засоби, а силу, свою військову агресію. Зараз численні невдачі вагнеровців на всіх фронтах переконують, що це не сила, з якою потрібно рахуватися, а звичайне путінське гарматне м’ясо. Вже доведено: «термін придатності» найманця залежить від противника і часу необхідного для його утилізації.

Незважаючи на звіт ООН, де говориться, що «Вагнер» в Лівії – це ефективне підкріпленням для сил Хафтара, в Інтернеті доступні відеоролики про те, як найманці зазнають поразок в боях з силами Тріполі або поспішно евакуюються з Бані-Валіда.

На питання, чи є в Лівії найманці «Вагнера», Путін відповідає:

«Якщо в Лівії дійсно є російські, то вони не представляють Росію».

Таке ми вже проходили, пам’ятаємо, знаємо про «таємних» російських найманців, що воюють в Сирії і в Україні. Перебування «їх там немає» доведено численними російськими, зарубіжними журналістами-розслідувачами та воєнкорами, проте Путін і Кремль вперто продовжують поширювати свою брехню.

За даними ООН, з серпня 2018 року по серпень 2019 року було виконано понад 20 рейсів цивільних літаків, що належать «Вагнеру», між Росією і східною Лівією. Вже ідентифіковано 122 вагнерівця, в тому числі 39 снайперів – коли найманці зазнали поразки в одному з боїв і були змушені тікати, залишаючи не тільки зброю, а й особисті документи з іменами і прізвищами.

Зараз між силами «Вагнера» і Хафтара існує напруженість. В цьому випадку, ні бойові можливості, ні ефективність приватної військової компанії, не можуть бути істотним інструментом впливу для Путіна. Здається, що ніхто в Лівії не має ніякої поваги до «Вагнеру». Крім того, престиж Путіна і його найманців сильно постраждав з підтримкою Туреччини. Анкара приймає більш активну роль в конфлікті і розміщенні сирійських найманців в Лівії на підтримку Тріполі. Більш того, угода про припинення вогню, укладена в січні за підтримки Росії і Туреччини – регулярно порушується.

Є інформація, що Хафтар заплатив групі «Вагнера» тільки половину з обіцяних 173 мільйонів доларів США за їх чорні послуги. Якщо правда, то підтверджується припущення, що російських найманців не поважають в Лівії.

Вважається, що «Вагнер» досить дешевий інструмент Путіна для поширення свого впливу на сході України, Сирії, Центральноафриканській Республіці, Судані, Лівії і Венесуелі. Проте, дозволю не погодитися з цим. Виходячи з наявної інформації в Інтернеті, роблю висновок – «Вагнер» відмінне гарматне м’ясо і ефективний спосіб завдати колосальної шкоди репутації Росії. Єдине, на що здатні путінські найманці – це вбивати мирних жителів за гроші і хвалитися цими «подвигами».

 

Augusts Augustiņš, сержант запасу Національної Гвардії Латвії