Нейтралітет Білорусі щодо України під питанням?

19.05.2021 Вимк. від Editor
Нейтралітет Білорусі щодо України під питанням?
Починаючи з 2014 року у своїй зовнішній політиці Білорусь намагалась балансувати між РФ та Україною, позиціонуючи себе як «нейтральну» країну, завдяки чому Мінськ став майданчиком для зустрічей ТКГ. Але після минулорічний президентських виборів в РБ та викликаних ними масових протестів Олександр Лукашенко став більш залежним від Володимира Путіна.

Чого слід очікувати від такого розвитку подій? Цю тему обговорювали експерти з України, Білорусі, Польщі та Литви під час круглого столу “Білорусь – новий західний форпост російської агресії?”. Організатором заходу, який відбувся в ІА «Укрінформ» 13 травня, виступив Міжнародний центр протидії російській пропаганді.

Керівник аналітичного центру Belarus Security Blog Андрій Поротніков відзначив, що Кремль є єдиним легітіматором Олександра Лукашенка в якості правителя. Тож, якщо він втратить публічну підтримку Кремля, то впродовж двох місяців втратить і владу.
«Фактор України традиційно є для російських еліт червоною ганчіркою для бика. І я боюся, що офіційний Мінськ, білоруська верхівка з метою добитися поступок від Кремля за форматом транзиту влади в Білорусі, за форматом реорганізації політичної і владної системи всередині країни може спровокувати якесь загострення з Україною», – заявив Андрій Поротніков.

Під час круглого столу експерти обговорили спільні російсько-білоруські військові навчання “Захід-2021”, які відбудуться у вересні цього року в РБ.

«Головна мета – це відновлення контролю над Україною. Над державою українською. І навіть її ліквідація. Тому військовий елемент, який ми розглядаємо, який відбудеться восени в Білорусі, навчання – це один з елементів операції прикриття стратегічного розгортання і створення цих угруповань військ», – відзначив координатор проєкту «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець.

Директор центру стратегічний та зовшнішньополітичних досліджень Арсеній Сивицький звернув увагу на те, що у рамках Союзної держави існують дві об’єднані військові структури.

«Це регіональне угруповання військ, в яку входять всі сухопутні сили і сили спеціальних операцій збройних сил Білорусі. Плюс перша гвардійська танкова армія Західного військового округу. Є ще єдина система ППО, яка теж перебуває під командуванням на даний момент білоруської сторони», – відзначив Сивицький.
Він також підкреслив, що досі невідомо, яким буде сценарій масштабних стратегічних маневрів «Захід 2021», і що вочевидь, підготовку до них можна було спостерігати в березні-квітні, коли проходила так звана раптова перевірка боєготовності ЗС РФ.
«У стратегічні маневри РФ «Захід 2021» будуть залучені війська Західного, Південного, Центрального військових округів, а також об’єднаного стратегічного командування “Північ”. Поки що ми не зовсім розуміємо, чого очікувати саме від цих стратегічних маневрів. Я так розумію, що багато в чому головний задум перевірки боєготовності ЗС в Росії, які ми спостерігали в березні-квітні, полягав в тому, щоб продемонструвати силу і таким чином послати певний сигнал Вашингтону, який цей сигнал отримав», – зазначив експерт.
За думкою Сивицького, масштаб і сценарій стратегічних маневрів Росії в рамках російсько-білоруських спільних військових навчань «Захід-2021» багато в чому буде визначатися результатами переговорів Путіна з Байденом.

Українські прикордонники готові до ризиків, пов’язаних з майбутніми російсько-білоруськими військовими навчаннями «Захід-2021» на території сусідньої Білорусі.

Про це під час круглого столу «Білорусь – новий західний форпост російської агресії?» заявив директор Департаменту охорони державного кордону Адміністрації Державної прикордонної служби України Леонід Баран.

«Прикордонна служба України готується до майбутніх навчань «Захід-2021 ». Зазначені навчання пройдуть на військових полігонах не так близько від кордону, в той же час ми враховуємо, не виключаємо і навіть впевнені, що російські розвідники будуть працювати по багатьом лінійним позиціях прикордонних підрозділів Республіки Білорусь, в тому числі і на кордоні з Україною», – зазначив Баран.
Він запевнив, що в прикордонному відомстві розуміють всі ризики на кордоні з Білоруссю, тому нарощують свої здібності і укріплюють державний кордон.
«Останнім часом ми значно посилили свої здібності по повітряному моніторингу, використання пілотованої авіації і безпілотників, отримали нову партію вертольотів в рамках договору з Францією, і значна частина цієї авіації піде саме на посилення повітряного кордону з Білоруссю», – розповів він.

Баран також зазначив, що між Білоруссю і Росією в рамках союзної держави планується істотне нарощування інженерно-технічної складової в охороні кордону, що може означати їхню спільну розвідувальну діяльність.

«Керівництвом Державного прикордонного комітету Республіки Білорусь ініційована перед своїми російськими колегами необхідність нарощування саме спільних можливостей і ведення спеціальної технічної розвідки вздовж їх південно-західного кордону і з позицій прикордонної інфраструктури Білорусі. І все це за рахунок російської технічної складової. Ми уважно відстежуємо практичну реалізацію цієї ініціативи і зокрема діяльність прикордонних відомств Білорусі та Росії, яка може вказувати на створення спільних постів для ведення радіоелектронної розвідки», – зазначив представник ДПСУ.
За його словами, очевидна висока ймовірність подальшого нарощування співпраці Росії і Білорусі у військовій сфері та сфері безпеки, яке буде проявлятися як в збільшенні інтенсивності проведення спільних військових заходів, зокрема, за участю спецпідрозділів, так і в розвідувальної діяльності з території Білорусі, зокрема, з використанням спеціальних технічних засобів Росії.
У той же час Леонід Баран запевнив, що оперативна обстановка на кордоні з Білоруссю залишається абсолютно контрольованою і цілком прогнозованою, і нагадав, що з серпня минулого року Держприкордонслужба перейшла на посилену охорону кордону з Білоруссю.

Авторитарні режими, до яких відносяться і РФ і РБ, не особливо дбають про дотримання міжнародного права. Про це заявив політтехнолог Віталій Шкляров.

«Режим завжди веде і буде себе так вести, і російський, і білоруський, виходячи з миттєвої політичної кон’юнктури, виходячи зі стрес-стану, і завжди не в рамках міжнародного права, завжди не в рамках якихось міжнародних норм, і дуже часто, навіть, контрпродуктивно», – зауважив політтехнолог.

Учасники круглого столу дійшли згоди, що необхідно зробити все можливе, аби Білорусь ну була втягнута у російсько-український військовий конфлікт.

 

Валентина Бикова, Міжнародний центр протидії російській пропаганді