Пропаганда в ОРДЛО: «мініСталін» та псевдоГардіан

Міжнародний центр протидії російській пропаганді проводжує огляд кампаній з дезінформації та мізінформації на окупованих РФ територіях сходу України.

Тіні минулого в ОРДО: «Сталін помер – хай живе Сталін!»

У минулому звіті ми приділили особливу увагу намаганням окупаційної «адміністрації» ОРДО відновити культ Сталіна. Зокрема, прокоментували «указ» №111 від 23 квітня 2020 р., підписаний самопроголошеним ватажком так званої «ДНР» Денісом Пушиліним щодо використання старої назви Донецька – «Сталіно». Крім того, ми повідомили, що так званий «уряд ДНР» обговорює встановлення пам’ятника Йосипу Сталіну у донецькому парку ім.Щербакова.

Вочевидь, саме цю ініціативу ватажки маріонеткових утворень попередньо не узгодили в Москві, а намагались «бігти поперед паротягу» та «тримати ніс по вітру». Адже тижнем раніше з’явилась інформація, що зображення Сталіна з’явиться на мозаїках у головному храмі збройних сил РФ, який зараз будується у парку «Патріот» під Москвою. Але російські куратори не погодили ініціативу ОРДОвських чиновників, тож процес відновлення культу кровавого диктатора на окупованій частині Донеччині вирішили пригальмувати. Офіційна причина відмови від встановлення пам’ятника Сталіну – «можливий розкол суспільства».

Як завжди,  для «збереження обличчя» так званих «високопосадовців ДНР» були використані «звернення з народу» з «проханням скасувати» та «не допустити». На роль «типових представників» було обрано осіб, які мали «виразити думку населення» на прикладі двох соціальних груп ОРДО: так званої «культурної еліти» та бойовиків НЗФ.

Першу групу мав презентувати посібник російських окупантів, Генадій Сізонов, який був одним з організаторів так званого «референдуму» та незаконних «виборів» на Донбасі у 2014 році.

У 2017 році Сізонов став відомий в ОРДО як автор пам’ятника загиблим бійцям окупаційних військ РФ у селі Многопілля (Амвросіївський район Донеччини, неподалік від Іловайська).

«Скульптор-волонтер» озвучив офіційну тезу, що встановлення пам’ятника Сталіну нібито призведе до «розколу у суспільстві», а також «надасть новий імпульс для критики нашої республіки українськими тролями». Він також відзначив, що «не потрібно будувати тоталітарну державу за прикладом Північної Кореї», хоча ситуація з правами людини на окупованих РФ територіях не набагато краща за КНДР.

Другу спільноту мав представляти колишній учасник незаконних збройних формувань, а нині – проросійський пропагандист Вадим Довгалюк-Касімов, які закликав на допомогу авторитет РПЦ.

На своєму телеграм-каналі він апелював з точки зору «православної молоді», яка нібито готова вийти для силового протистояння, якщо у Донецьку будуть встановлювати пам’ятник «богоборцю І.В.Джугашвілі (Сталіну)». Довгалюк-Касімов також посилався на «благословення митрополита Донецького та Маріупольського Іларіона» та неназваних «представників громад місцевих православних церков, які готують звернення до Патріарха РПЦ Кирила та депутатів Держдуми РФ» та знову посилався на офіційну пропагандистську тезу – «можливий розкол у суспільстві».

Цікаво, що ці незграбні спроби «включити задню» звела нанівець ще одна представниця проросійських пропагандистів Майя Пірогова, яку нещодавно було звільнено з посади голови департаменту державної інформаційної політики так званого «Міністерства інформації» ОРДО. Колишня пропагандистка спростувала будь-яку участь у цьому процесі митрополита РПЦ Іларіона, звернувши увагу, що така інформації обов’язкова мала б з’явитись на сайті Донецької єпархії. Також вона поставила під сумнів готовність громад до силового протистояння проти встановлення пам’ятнику Сталіну. Отже, нам навіть не довелось докладати зусиль, пропагандистські «павуки у банці», зводячи власні рахунки, чудово впорались зі спростуванням нібито «народного волевиявлення».

8 травня з’явилась офіційна реакція – представник окупаційної адміністрації Донецька Олексій Кулємзін повідомив, нібито

«клопотання щодо встановлення пам’ятника Й.В.Джугашвілі (Сталіну)… в адміністрацію Донецька не надходили».

Можливо, свою роль у зміні планів щодо встановлення пам’ятника Сталіну відіграв гучний резонанс цієї події, який погіршив і без того сумнівний образ окупаційної адміністрації. Але цей частковий випадок не слід розглядати, як зміну ідеологічного курсу та відмову пропагандистів РФ від спроб занурити населення ОРДЛО у «СРСР 2.0» із культом особистості Сталіна-Путіна. Повзуча сталінізація у т.зв «ЛДНР» триватиме і надалі, адже це добре вкладається в ідеологічну матрицю «великої країни» та «міцної руки». Впровадження культу особистості продовжиться менш гучними та більш прихованими, але дієвими методами.

Нагадаємо, в окупованих Донецьку та Луганську 14 лютого цього року на вулицях роздавали так звані «сталінтінки» (аналог «валентинки») – листівки у формі сердечок із зображенням Сталіна.

Зі свіжіших прикладів – один з «депутатів НС ДНР», «голова Комітету з інформаційної політики» Владислав Бердичівський 9 травня привітав мешканців окупованих територій листівкою часів Другої світової зі словами Йосипа Сталіна.

 

Таке використання «м’якої сили» пропаганди, вплив на емоції, «серфінг на позитиві» є більш ефективним на побутовому рівні, ніж офіційні заходи на кшталт спорудження монументів.

У карикатурному вигляді свій власний «мінікульт особистості» формують також представники окупаційних адміністрацій ОРДЛО. Зокрема, так званий «міністр внутрішніх справ ЛНР» Ігор Корнет не соромиться використовувати для цього замовні вірші у виконанні дітей. 8 травня 2020 року у мережу потрапив телевізійний сюжет ДТРК «Луганськ-24» із «важливим зверненням». «Термінове повідомлення», заради якого перервали випуск новин, виявилось римованим панегіриком Ігорю Корнету, яке виконували підлітки у військовій формі. Зокрема, у компліментарних віршах діти вихваляли «очільника МВС ЛНР», який «прогнал из власти Колывана (колишній «очільник» ОРЛО). Пізніше цей сюжет вилучили з YouTube-каналу телекомпанії.

 

Мізінформація в ОРДЛО: як не піддатись маніпуляціям

Міжнародний центр протидії російській пропаганді продовжує на конкретних прикладах викривати зразки дезінформації та мізінформації (часткової правди) на окупованих територіях. Матеріалу не бракує. Минулого тижня посіпаки російських пропагандистів в ОРДО надали нам можливість продемонструвати на яскравому прикладі ще один кейс – маніпуляції за допомогою авторитетів. Він полягає у підміні дійсно впливового джерела інформації іншим, маловідомим, але схожим за назвою. Фахівці інформаційного фронту на окупованих територіях часто використовують цей метод, щоб створити уяву про нібито «суб’єктність» та «міжнародну вагу» самопроголошених та невизнаних утворень.

Зокрема на початку травня на сайті «Суспільного руху «СД» з’явилась інформація з гучним заголовком: «Донецькфлікс –  так в «Гардіан» назвали статтю про зйомки художнього фільму в ДНР, які проходять в умовах реальних бойових дій та пандемії».

У читача може з’явитись враження, нібито поважне британське видання насправді пише про «культурне життя» в ОРДО, отже, визнає так звану «ДНР» та вважає за потрібне тримати своїх читачів у курсі тамтешніх подій, тим самим підтримуючи окупацію частини України. Звісно, жодного активного посилання на першоджерело у матеріалі з такою гучною назвою не надається. Але ми знайшли статтю, про яку йде мова, і це зовсім не те, що хочуть зобразити проросійські пропагандисти.

По-перше, назва видання – «Off Guardian», а його адреса: off-guardian.org на відміну від оригіналу, за який його намагаються видати –  «The Guardian» з сайтом theguardian.com. Такий трюк використовують недоброчесні виробники товарів, паразитуючі на відомих брендах. Наприклад, коли одяг та взуття сумнівного походження маркують назвою «Абібас» або «Dolse&Gaddana».

По-друге, онлайн-сервіс Мediabiasfactcheck визначає сайт «Off Guardian», як такий, що схильний до розповсюдження «теорій змови»,  псевдонаукових та конспірологічних версій.

«Джерела категорії “Змова-псевдонаука” можуть публікувати неперевірену інформацію, яка не завжди підтримується доказами. Ці джерела можуть бути невірогідними, тому для отримання інформації з цих джерел рекомендується перевіряти факти та робити подальше розслідування щодо кожної статті», – говориться у висновку фактчекерів.

По-третє, що не дивно, «Off Guardian» просуває наративи російської пропаганди.

«OffGuardian повідомляє новини з проросійською упередженістю. Багато статей дуже критично ставляться до України, наприклад, нібито Україна визнала, що втручалась у вибори у США 2016 року на стороні Клінтона. Ця новина не пропонує гіперпосилання, а лише переклади документів. OffGuardian також часто просуває теорії змови щодо ГМО, 11 вересня, публікує підроблені фальшиві новини, а також пропаганду проти вакцинації… У статті українських фактчекерів “Stop Fake” вони описують про OffGuardian як “російських тролів, вигнаних з Guardian, які знайшли собі будинок для своєї ненависті”… Загалом ми оцінюємо OffGuardian як вебсайт, який часто використовує теорії змови, помірно –  псевдонауку, а також просуває російську пропаганду», – резюмує Ван Зандт з Мediabiasfactcheck.

Крім того, навіть такий сумнівний та відверто проросійський ресурс, як «OffGuardian» у заголовку називає ОРДО «невизнаною республікою».

Що ми маємо у підсумку після дуже нескладної та нетривалої перевірки фактів? Замість блискучої картинки, яку намагались створити пропагандисти РФ про «зростання суб’єктності т.зв. «ДНР», про яку нібито пише поважне та авторитетне ЗМІ світового рівня, маємо статтю на відверто «жовтому» проросійському ресурсі, який визначено як джерело фейків та дезінформації, і який, скоріш за все, фінансується ФСБ через «Росспівробітництво» або іншу компанію-прокладку. 

 

Валентина Бикова, медіаексперт, аналітик Міжнародного центру протидії російській пропаганді