Валентина Бикова: чому білоруси більш стійкі до пропаганди РФ, ніж росіяни?

Аналітик та медіаексперт Міжнародного центру протидії російській пропаганді Валентина Бикова відповіла на питання білоруського опозиційного телеканалу «Маланка-медіа», який працює за підтримки ініціативи BYSOL.

• Давайте почнемо здалеку та зобразимо загальну картину – чи так насправді страшна та ефективна російська пропаганда, особливо в умовах війни, як це малюють?
• Чи так в нас все погано з пропагандою? Зараз військові аналітики часто говорять про те, що перший наступ російської армії був не таким потужним, не так добре спланованим, як цього очікували західні експерти. Так само ми зараз відзначаємо, що російська пропаганда, попри те, що шалені гроші, величезні бюджети на неї витрачаються, вона не надто ефективна. І кращий аргумент за цю точку зору – це те, що країни Заходу підтримують зараз Україну.

Російська пропаганда має три цільові авдиторії. По-перше, це власне населення, якій потрібно продати меседж, навіщо все це зараз відбувається. По-друге, велика аудиторія, це безпосередньо Україна, як вище керівництво, так і населення. І по-третє, це пропаганда на країни Заходу. Поки що ми констатуємо лише те, що пропаганда РФ дуже добре працює на свою власну авдиторію, але вона майже не досягла своїх цілей в Україні, адже те, що ми чуємо, ці пропагандистські тези, і те, що ми бачимо на власні очі, воно викликає когнітивний дисонанс. І звісно, людина більше довіряє тому, що вона бачить, що вона відчуває, ніж те, що нам намагаються нав’язати.

І так само ми зараз констатуємо, що російська пропаганда, можна сказати потерпіла крах на західну аудиторію. Значною мірою цьому сприяло те, що все більше країн заходу ухвалили законодавство, згідно з яких з ефірних мереж виключено російські канали RT та Sputnik.

• Якщо говорити про останні вкиди, які наративи зараз намагається нав’язати російські пропаганда тим, хто її бачить: росіянам, українцям, у тому числі на окупованих територіях, білорусам, враховуючи, що наш канал з Білорусі?
• Пропагандистські наративи, які намагається нав’язати нам Росія, не змінюються. Вони такі самі, як були у 2014 році, як вони були впродовж цих 8 років, і так само вони транслюються  зараз, з початку повномасштабного вторгнення, і на нашу авдиторію, і на внутрішню російську, і на закордонну. Найголовніший – це те, що Україна не відбулась, що це «держава 404», failed state, держава, яка не має ані власної історії, ані власної мови. Це перша теза, і нібито саме тому РФ може витворяти в Україні те, що вважає за потрібне. Друга теза, яка просувається дуже потужно, переважно на внутрішню аудиторію і на Білорусь, наскільки ми спостерігаємо, це те, що в Україні нібито нацизм. І одна з головних цілей «спецоперації», а насправді війни, це «денацифікація» України. І дуже багато меседжей російські пропагандисти зараз намагаються долучити до цього наративу, нібито в Україні панують нацисти, а Росія така гарна, біла та пухнаста веде з ними боротьбу. Ну і всі похідні, які від цього слідують.
• Якщо говорити про росіян і білорусів, на яких діє однакова пропаганда, у різних відсотках, але ми бачимо різну ситуацію. Білоруси у більшості своїй проти участі і самого факту війни в Україні. У росіян все ж таки підтримка війни більша, хоча пропаганда майже одна й та сама – білоруська пропаганда білоруську зараз копіює і не дуже все це відрізняється. Чому так, на ваш погляд?
• З моєї точки зору це відбувається тому, що по-перше, пропаганда не може діяти постійно, вона діє обмежений час, саме тому для пропаганди потрібно постійно повторювати меседжи, день за днем, тиждень за тижнем, місяць за місяцем. Росіяни більше перебували у зоні ментального ураження. А по-друге, я вважаю, що Білорусь більш резистентни тому, що як я вже казала, коли пропаганда входить у когнітивний дисонанс з тим, що людина бачить на власні очі, пропагандистські стереотипи руйнуються. У Білорусі населення по-перше бачить саму військову агресію, по-друге, бачать наслідки цієї агресії, до Білорусі повертаються поранені російські військові, повертається техніка, яка була знищена українськими військовими, повертається «вантаж 200», і коли населення все це бачить, то руйнується ще один такий важливий міф, про непереможність російської армії. Можливо, саме ці два фактори відіграють вирішальну роль у тому, що білоруси більш резистентні до російської пропаганди, ніж мешканці регіонів Росії.
• І останнє запитання – хто винуватий більше у тому, що зараз відбувається: вторгнення, війна, геноцид українського народу. Пропаганда тут – як один з винуватців, або інструмент Путіна?
• Скоріше, і те, і те. По-перше, безумовно, винуватці, я навіть не знаю, чи залишились в Росії зараз журналісти, це робітники великої пропагандистської машини. Я за фахом вимушена все це читати, слухати, дивитись. Раніше просто жах брав, зараз трохи звикла, але все одно, так перекручувати та підтасовувати факти, так казати на чорне – біле, та навпаки, це не журналісти. А оскільки це не журналісти, а пропагандисти, а пропаганда є інструментом агресії Росії проти України, безумовно, всі, хто причетний до ведення пропаганди, яка розпалює ненависть, яка підтримує та живить російську військову агресію, безумовно, вони мають відповідати так само, як ті, хто віддавав накази бомбити мирні українські міста. Це вже було в історії після Другої Світової війни. Німецькі пропагандисти так само були засуджені, у тому числі, на Нюренбергському процесі, як і інші військові злочинці.

Джерело- Маланка Медіа