Валентина Бикова: «емігрантська зброя» та спецоперації Кремля

Валентина Бикова, аналітикиня та медіаекспертка Міжнародного центру протидії російській пропаганді (МЦ ПРП) 31 травня 2022 року взяла участь в етері телеканалу «Україна-24» .

Ведуча: Як вважаєте, чи не зарано Маріна Овсяннікова зібралась в Україну?

Валентина Бикова: Ну зарано, звісно. І пані Овсяннікова, і всі інші. Росіянам тут нема чого робити я вважаю. По-перше, після 2014 року, а по друге, після 24 лютого цього року. Гарних росіян не існує, це моє тверде переконання.

Ведуча: Скажіть, а чому ж тоді вони сюди приїхала, яка її місія? Те, що вона пробігла с плакатом, потім виїхала за кордон і там почала розповідати, що не всі росіяни погані і що треба якось співчувати, і що донька може там за щось розрахуватись, і плакалась, як зараз важко живеться «хорошим русским».

Валентина Бикова: Ну саме тому. Ви ж розумієте, що її вихід в етері одного з провідних каналів мав бути з кимось узгоджений. Бо немає там давно прямих ефірів. Це був початок інформаційної спецоперації, яку багато хто не помітив, після чого вона продовжилась вже за кордоном, коли вона влаштувалась у одному з провідних європейських видань і вже там почала доводити, що «не всі росіяни такі погані, не всі поділяють політику Путіна, тому давайте потрохи послабляти санкції. Спочатку давайте знімати санкції з так званих «гарних росіян», ну а потім і з усіх інших». Ну і звісно одне, коли вона це декларує, знаходячись в РФ, і зовсім інше, коли вона намагається просувати ці тези, знаходячись в Україні.

Ведуча: А ті організатори спецоперації, вони що, не дуже мудрі, не розуміють, що в Україні все ще триває війна? Чи вони розраховували на те, що українці вже передумали і знову вирішили полюбити «хороших русских»?

Валентина Бикова:  Ви знаєте, на жаль, як показує практика, в Україні і досі існують люди, які у все це вірять. Є така теорія – так зване «середнє Гаусівське розподілення», що описує більшість процесів, які відбуваються у соціумі. Тобто завжди існує 10-15% людей, які поділяють якусь точку зору, ще 10-15% поділяють прямо протилежну точку зору. І залишається десь 70-80%, це так зване болото. Для кого, наприклад, не існує війни, якщо ми беремо поточну ситуацію, які прилаштуються до будь-якого порядку денного,       як би це не було сумно. Якщо ми беремо ситуацію з російською пропагандою, то згідно з цією схемою ми зараз можемо сказати, що в Україні зараз 10-15% людей, які відчувають, що таке російська пропаганда, які реагують на фейки, на спецоперації, 10%, які сприймають все це за чисту монету, і 60-70% знаходяться посередині, тобто іноді вони на це реагують правильно та адекватно, а іноді, на жаль, споживають цей інформаційний непотріб.

Ведучий: З’явилась офіціальна реакція від Олександра Мартиненка, генерального директора «Інтерфакс-Україна», він сказав, що захід скасували тому, що «як виявилось, є дуже негативний суспільний резонанс щодо цієї події. Наше суспільство та медіа-спільнота не хочуть бачити цю людину в Україні і тим більше з нею спілкуватись». Кінець цитати Олександра Мартиненка. Мова йшла про Марину Овсяннікову, яка планувала в Інтерфаксі дати прес-конференцію та розповісти, як працює російська пропаганда. А скажіть ви нам будь ласка, як протидіяти? Є конкретні дієві та ефективні механізми, як можна цьому протидіяти?

Валентина Бикова: Боюсь я не скажу нічого нового, рецепти відомі з 2014 року, і потрохи Україна вже просувається у цьому напрямку. По-перше, це інформаційна гігієна. Кожен з нас має контролювати самого себе – те, що він читає, яку інформацію споживає з різних джерел: телебачення, інтернет-видання, і те, що він поширює. Тобто одна справа, коли ти сам споживаєш інформаційний непотріб, це одне. І зовсім інше, коли ти починаєш це поширювати, і таким чином занурюєш у цю інформаційну воронку своїх друзів, френдів, рідних та знайомих. Якщо ви прочитали якусь новину, яка вас дуже обурила, образила, або навпаки, ви дуже зраділи, потрібно бути дуже обережним з її поширенням. Тому що такі емоційні гачки – це перша ознака того, що це може бути або фейком або дезінформацією, і таким чином українець виступає у ролі «корисного ідіота», коли поширює цей інформаційний треш. На щастя, дуже багато тренінгів в Україні проводилось, починаючи з 2014 року, як для категорій: вчителі, журналісти, держслужбовці, так і для всіх охочих були безкоштовні курси з того, як розпізнати дезінформацію. Але все одно, на жаль,      іноді навіть високопосадовці, ми спостерігаємо, що вони спочатку ширять якийсь фейк,  який є частиною російської пропаганди, а потім пишуть «ой, вибачте, я помилився, я поспішив поширити цю інформацію, вона не відповідає дійсності».

Ведуча: Пані Валентино, на початку війни, тоді коли люди почали рятуватися втечею зі своїх міст, які обстрілювали, в інші міста Україні чи за кордон, на більш спокійних територіях ходили такі чутки, чи це були інформаційні вкиди. Нібито одна жінка пустила переселенців, а коли вони звідти виїжджали, то відкрили всі конфорки газу, і добре, що вона це побачила, інакше квартира вилетіла б у повітря. Або вони написали на стіні «Здохни бендера», коли виходили, або люди принесли їм їжу, а вони цю їжу попсували і багато всякого різного. Зараз це саме шириться на сході України між окупованими і неокупованими містами. Люди, яким вдається виїхати з окупованих територій, проїжджають на неокуповані на сході України, і там теж щось подібне про біженців говорять. Це справді вкид? Чи як людям перевірити, бо джерело «це моя знайома, я її знаю», або «тітка моєї троюрідної сестри». Як тут перевіряти, що робити? І чому Росія робить ці речі?

Валентина Бикова: Чому робить – почну з останнього вашого питання. Це дуже стара, але дуже ефективна стратегія «розділяй та володарюй». По-перше, розділити українців між собою – ті, які зараз залишаються в своїх містах, ті, які виїхали, але знаходяться у межах України, і ті, які виїхали за кордон. Між цими трьома категоріями Росія намагається посіяти розбрат. Це по-перше. По-друге, Україну, завдяки цьому питанню з біженцями,  намагаються посварити з нашими європейськими партнерами, в першу чергу, це Польща, країни Балтії, тобто ті країни, куди прибуло найбільше українських біженців. Це не нова технологія, фахівці вже навіть говорять про «міграційну зброю». Вперше у такому розрізі почали говорити у 2015 році, коли була найбільша міграційна криза в Європі після Другої Світової. Станом на сьогодні Управління ООН у справах біженців дає статистику, що вперше за історію людства кількість біженців перевищила 100 мільйонів осіб. З них приблизно 50% – це вимушені переселенці всередині своїх країн, і ще половина, які виїхали за кордон. Українців ООН налічує станом на зараз 14 мільйонів біженців. З них 6 мільйонів виїхали за межі України і 8 мільйонів знаходяться в країні, але вимушені були покинути свої домівки. Це дуже великі цифри, дуже небезпечні для України, приблизно 30% . Особливо ті, які виїхали за кордон, не факт, що повернуться. Чим більше триватиме війна, тим більше шансів, що вони так і залишаться у тих країнах, де вони зараз знаходяться. Особливо це стосується двох категорій: жінок з дітьми, багатодітних, бо для них більше пільг європейські країни надають, і це стосується висококваліфікованих фахівців.

Десь починаючи з початку березня, тобто за тиждень після початку повномасштабної військової агресії РФ, Міжнародний центр протидії російській пропаганді почав фіксувати у польських соціальних мережах дуже велику кількість дописів, які були спрямовані проти українських біженців. Це було вперше за тривалий час, коли загальна тональність змінилась. Якщо до того були переважно конструктивні та адекватні меседжі або коментарі, то десь на початку березня вони змінились дуже різко, нібито хтось дав відмашку, і почали розповідати фактично все те, що ви говорили про схід України, тільки про українських біженців в Польщі, де зараз знаходиться понад 3 млн українців, тобто половина з тих, хто виїхав вимушенно за кордон.

Знов таки, хочу нагадати, це не нова практика. Це Путін спробував, починаючи з війни у Сирії, яка триває 11 років – біженці, як інструмент тиску на країни Євросоюзу, це вже Росією відпрацьована. Ця емігрантська зброя використовується для вирішення декілька завдань: це політичний, економічний та соціальний тиск на країни, це відволікання від дій Росії – тобто «хай Європа займається біженцями, а ми тим часом трохи від України відкусимо».

Ще одна важлива речь – кожна така емігрантська хвиля обов’язково супроводжується російською інформаційною операцією. Під час кризи 2015-16 років, пам’ятаєте «згвалтована російськомовна дівчина Ліза»? Німецька поліція знайшла цю дівчинку, ніхто її не гвалтував, вона втекла від батьків до свого приятеля, але весь цей час РФ робила гучні заяви, що у цьому винні мігранти з Близького сходу, Росія і Німеччина на рівні МЗС обмінялись гучними заявами, Лавров зауважив «не варто замітати бруд під килим, зверніть увагу, що мігранти роблять у вашій країні».

Більш близька до нас мігрантська криза, яку ми могли спостерігати, це весна-літо-осінь 2021 року у Білорусі. Коли тисячі мігрантів на кордоні з Польщею та країнами Балтії не просто перебували, а атакували кордон, їх навіть супроводжували білоруські силовики. Але Польща зробила з цього висновки, вони побудували стіну на кордоні з Білорусією. А українська стіна імені Яценюка на жаль так і залишилась мемом українського фольклору.

Ведучий: А Європа зробила якісь висновки з тієї кризи 2015 року, і з тих фейків, які тоді розповсюджувала Російська Федерація? Бо тоді, я хотів би нагадати, була домовленість з турками. Вони хотіли членство в Європейському союзі, 10 або 12 мільярдів євро з тим, аби просто не пускати цю величезну кількість біженців до країн Європи. Тоді ми пам’ятаємо, скільки тоді було смертей на морі, а серед іншого інтеграція, якщо вже говорити про цих людей, вона не вдалася на всі 100%. Й досі є розбіжності, які стосуються побуту, соціального життя, мови. Коли виділяються гроші, наприклад з федерального бюджету Німеччини, а люди просто не бажають вчитись, або працювати, бо вони звикли до інших речей, або навіть на релігійному підгрунті, ми пам’ятаємо навіть трагічні випадки у тому числі. До чого я все це веду? Є фейки, які Росії вигідно представляти своїй авдиторії, а є те, що відбувається насправді, і це пов’язано з жорстокістю. А українці не такі. Ми тут абсолютно не вдаємося до жодних порівнянь. Але ми працьовиті, ми висококваліфіковані, то в мене одне просте запитання – а чи не захоче об’єднана прекрасна Європа залишити ці 4-5 мільйонів працьовитих українців залишити у себе, створивши відповідні умови, з урахуванням того, що до війни були відкриті безліч програм, щоб українські лікарі, освітяни, інженери їхали до Європи і там залишались працювати – як ви вважаєте?

Валентина Бикова: Я не можу зараз казати за європейських уряд і за уряди окремих країн. Елла Лібанова нещодавно заявила, що близько 90% українців планують повернутися з-за кордону в Україну після закінчення війни, попри всі соціальні програми, які пропонують європейські країни.

Я хочу відзначити ще один момент. Більшість вкидів про українських біженців за кордоном, зокрема в Польщі, їхніми джерелами є фейкові акаунти у фейсбуці, твіттері, інстаграмі тощо. Але, на жаль, деякі праві європейські партії, так звані «євроскептики», вони також поширюють антимігрантські гасла проти українців. Це АfD (Alternative für Deutschland) у Німеччині, Ліга півночі та Рух п’яти зірок в Італії, Конфедерація Корвін-Браун-Лерой у Польщі. Зокрема, якщо брати березень 2022, то лідери цієї польської партії у Сеймі поширювали такі гасла, що потрібно блокувати кордон між Польщею та Україною, щоб не пропускати українських біженців, що через українців поляки у своїй країні нібито почувають себе людьми другого сорту, що через велику кількість українських біженців у Польщі нібито неймовірно зросла злочинність. Христо Грозєв обіцяв незабаром оприлюднити перелік з 600 європейських політиків, які знаходяться на утримання Кремля і поширюють ті гасла, які вигідні російській пропаганді, у тому числі, відносно українських біженців.

Ведуча: І сподіваюсь, що після цього люди оголосять їм бойкот. Дякую вам, пані Валентино, було дуже цікаво. Це була Валентина Бикова, аналітикиня та  медіаекспертка Міжнародного центру протидії російській пропаганді.

31.05.2022