Відкриваючи “wet markets”, Пекін несе загрозу собі та іншому світу

23.04.2020 Вимк. від Polyanska
Відкриваючи “wet markets”, Пекін несе загрозу собі та іншому світу

Незважаючи на спалах COVID-19, який все ще зберігає свою силу, китайська влада почала поступово відкривати особливі продовольчі ринки, так звані “wetmarkets”, де поруч із традиційними м’ясними та морепродуктами можна також придбати м’ясоекзотичних тварин, – тобто ті самі ринки, які в минулому були джерелом різних тваринних вірусів, що передавалися потім людям.

На даний момент нам відомо про спалах щонайменше трьох вірусів, пов’язаних з такимикитайськими ринками:

1. 2004-2007 рр. – епідемія пташиного грипу (H5N1);

2. 2002-2003 рр. – епідемія ГРВІ (SARS);

3. поточна пандемія COVID-19.

Ентоні Фочі (Anthony Fauci), директор Національного інституту алергії та інфекційних хворобвважає, що відкриття цих ринків є безвідповідальністюзі сторони Пекіна.2 З цим не можна не погодитися, водночас, незважаючи на справедливу критику вчених, Пекін вирішив відкрити торгівлю на ринках, вкотре створюючи загрозу не лише здоров’ю власних громадян, а й всьому людству.

У той час як західні країни продовжують робити все можливе, щоб запобігти поширенню вірусу, сприймаючи можливість нанесення потенційних збитківдля їхньої економіки, Китай не бажає запроваджувати настільки жорстких заходів, які могли зупинити роботу навіть однієї галузі. Тому виникає розумне питання –чому китайський уряд, незважаючи на те, що ці “wetmarkets” були джерелом зараження різними вірусами3, вирішив їх не закривати?

Один з аргументів, що висловлюються пекінськими апологетами, пов’язаний із традиційними китайськими цінностями, які нібито значною мірою полягають у споживанні екзотичних тварин та використанні їх у традиційній (китайській) медицині. Тому будь-які проблеми, пов’язані з цими ринками та їх історичною значимістю, пояснюються тим, що представники країн Заходу не розуміють або навіть є расистськими щодо китайців.

Це правда, що китайська традиційна медицина та кухня історично використовують різних екзотичних тварин, проте явище “wet markets” є порівняно новим. Присутність диких тварин у китайській кухні безпосередньо пов’язана з голодом, що був спричинений комуністичним режимом наприкінці 50-х – на початку 60-х років минулого сторіччя. Великий китайський голод був наслідком політики індустріалізації (відомої як “великий стрибок вперед”), яку проводив голова Комуністичної партії Мао Цзедун. В той час сільське населення Китаю було насильно індустріалізоване, що призвело до краху сільського господарства та нездатності держави забезпечити харчування своїх громадян.4

Для боротьби зі смертельним голодом уряд Китаю дозволив своїм громадянам вирощувати для продажу або споживання будь-яких тварин, у тому числі екзотичних. Через те, що це єдина сфера, яка була приватизована і не перебувала під жорстким наглядом влади, торгівля екзотичними тваринами стала процвітаючою галуззю в умовах ослабленої економіки комуністичного Китаю.

Природно, з часом звички китайських громадян змінювалися і все частіше їх у їхньому щоденне меню з’являлися м’ясо диких тварин. Лише після того, як уряд Китаю зміг відновити достатнє виробництво свинини, яловичини та курки, популярність вживаннядиких тварин почала поступово знижуватися.

Таким чином, можна зробити обґрунтованийвисновок, що використання екзотичних тварин у якості продуктів харчування не є частиною китайської культурної спадщини, як стверджують пекінські апологети, а натомість наслідком великого голоду, спричиненого комуністичним режимом.

Хоча офіційна статистика свідчить про те, що у сьогодення все більша частина китайської громадськості виступає проти вживання екзотичних тварин (97% опитаних у 2017 році висловили таку думку)5, так звані “wet markets” залишаються популярними серед китайців, крім того, вони виявилися досить прибутковим бізнесом. За підрахунками китайського уряду, в 2017 році грошовий обіг цих “wetmarkets” досяг приблизно 73 мільярдів доларів США.6

Це означає, що власники “wet markets” мали можливість чинити тиск на чиновників та політиків комуністичної партії, щоб лобіювати свої бізнес-інтереси на найвищому рівні. У результаті цього лобі Пекін, незважаючи на попередження науковців та лідерів західних країн, вирішив ризикнути та відкрити такі ринки, створюючи значну загрозу здоров’ю та життю власних громадян та всьому населенню планети.

Яніс Макокалнс (Jānis Mākoņkalns), спеціально для Міжнародного центру протидії російській пропаганді