Як дається відновлення своїх територій Азербайджану та яких успіхів вдалося здобути?

Відновлення своїх земель після деокупації – це складний шлях з яким зіткнувся Азербайджан і, як здається на перший погляд, успішно його долає маленькими, але впевненими кроками. Українці мають пильно спостерігати за роботою азербайджанців, адже у майбутньому на нас чекають ті ж самі етапи.

Перший етап у процесі відновлення Азербайджану після виснажувальних років війни – це розмінування територій. Це чекає і на Україну.

Азербайджан вважається однією з найбільш забруднених мінами країн. За попередніми підрахунками на її території закладено понад мільйон мін. За два роки після звільнення земель від окупантів внаслідок розриву мін загинули або було тяжко поранено понад 250 громадян.

В Азербайджані розмінуванням територій займається державне Агентство з розмінування – ANAMA, яке залучає до  небезпечних робіт як власних фахівців, так і приватні компанії.

Халік Зульфугаров, представник АНАМА, розповідає, що основний задача сьогодення – розмінування доріг, трас та інфраструктурних об’єктів.

“Вірмени передали нам карти мінних полів. Але під час перевірки виявилося, що їхні дані точні лише на 20%, тому ми їх практично не використовуємо. Ці землі мінувалися кілька разів — і централізовано, і хаотично. Крім мін, земля в цьому районі забруднена великою кількістю боєприпасів, що не розірвалися, все це ускладнює нашу роботу” – повідомляє представник.

Швидкість розмінування залежить від багатьох факторів, але головний із них — кількість саперів. На сьогодні в АНАМА працює близько 500 саперів, з яких 218 – це учасники Карабаської війни. Збільшити кількість людей не вдається в зв’язку з великою ціною послуг іноземних підрядників.

Тож, цій не великій, але дуже сміливій команді необхідно розмінувати понад 8000 квадратних кілометрів території Азербайджану.

Процес розмінування проходить повільно, бо деокупавана земля «засіяна» уламками мін, що змушує саперів відволікатись від дійсно небезпечних нерозірваних снарядів.

За два роки автомобільна дорога Барда-Агдам, залізнична лінія Барда-Агдам, 35-кіловольтна лінія електропередачі Евоглу-Агдам, 110-кіловольтна лінія електропередачі Хиндиристан-Агдам, електричні підстанції «Агдам-1» та «Агдам-2» , а також території із закладеними фундаментами, на яких проводиться будівництво, були очищені та згідно з проектами здані за призначенням.

В даний час триває розмінування території, де будуть прокладені автомобільна дорога Агдам-Фізулі і газопровід Азадгарагоюнлу-Агдам.

За допомогою хорватької спецтехніки обстеження землі проводять дистанційно. Це значно пришвидшує процес.

 

Азербайджанці прагнуть якомога швидше повернути мирне життя у посічені уламками землі.

Так, менш як за рік після підписання перемир’я серед колишніх мінних полів відкрили аеропорт “Фізулі” – один із семи сертифікованих міжнародних аеропортів країни. Він може приймати практично всі види повітряного транспорту.

Азербайджан уклав контракти з деякими авіалініями, але встановлення регулярних рейсів з міркувань безпеки поки що відклали.

Побудовано також конференц-хол, який може комфортно розмістити у собі до 500 персон.

Зараз у ньому проходить чудова виставка картин, яка зворушить серце кожного.

Важливою для Азербайджану задачею також є реконструкція мечетей.

Це – відновлена мечеть у місті Агдам. Коли азербайджанці увійшли до міста два роки тому, вони виявили, що у мечеті окупанти облаштували хлів для утримування свиней та корів.

 

Ще декілька років назад мирне життя на території Карабаху було недосяжним, але Азербайджан не дивлячись на всі труднощі прикладає всі зусилля на відновлення своїх земель.

Основна мета, яка з’явилась після деокупації територій – покращення рівня життя людей, що роками залишались вимушеними переселенцями через війну, яку вела Вірменія проти Азербайджану, стираючи з лиця землі рідні міста цих людей.

Так, на звільнених азербайджанських територіях почалась реалізація проектів «Розумне село» та «Розумне місто» – концепція передбачає залучення місцевого населення для вдосконалення соціальних та екологічних умов у громаді, соціальні інновації, розвиток стратегій взаємодії з іншими громадами, стимулювання сільської економіки за рахунок цифрових технологій та переведення державних послуг в електронний формат.

26 квітня 2021 року президент Азербайджану Ільхам Алієв заклав фундамент проекту “Розумне село”, що охоплює села Агали-І, ІІ, ІІІ Зангіланського району.

27 травня відбулася церемонія відкриття першого етапу проекту. У церемонії взяли участь президент Азербайджанської Республіки Ільхам Алієв та перша леді Мехрібан Алієва.

Важлива відмінність такого проекту від звичайного міста полягає в електронізації всієї інфраструктури та створення великої бази даних, яку будуть використовувати оптимізації системи.

Перше з нуля відстроєне село на деокупованій землі в Азербайджані – Агали (Зангіланського району). 19-20 липня 2022 року заселились перші 40 родин.

Зараз кількість родин проживаючих у селах складає 1504 людини.

За планом для них збудували 200 “екологічних будинків”, які оснащені сонячними панелями, школа на 360 дітей, дитячий садок, велодоріжки, пункт надання медичної допомоги та аптеки, стоматологічний кабінет, пункт поліції, магазини, відділення банків, пошта, салон краси, ресторани, кафе – все, що потрібно для комфортного життя.

 

Адміністративно-торгівельний комплекс та фонтан “Голуб” в центрі Агали, який уособлює вічне забезпечення миру на азербайджанських землях, які близько тридцяти років перебували під окупацією:

Спортивний комплекс та місцева школа, директором якої є Нармін Гасанова йдуть у ногу з часом:

12 жителів “Розумного села” Агали, які були забезпечені роботою на першому виробничому підприємстві – швейній фабриці “Gillmed”.
Фабрика, створена за підтримки Агентства розвитку малого та середнього бізнесу (KOBİA) при Міністерстві економіки.

Найближчим часом “Gillmed” планує зростання виробництва та збільшення кількісті співробітників до 50.
Фабрика виготовляє різні текстильні вироби медичного призначення.

 

Не дивлячись на нестихаючий біль втрати близьких азербайджанці крок за кроком налагоджують мирне життя на випаленій снарядами землі, але ні одна людина у цій державі не забуде про звірства, які вчинили проти іхнього народу.

В Азербайджані зберігли багато місць військових злочинів вірменів та іх союзників росіян. Тисячі руїн жилих домівок, у котрих загинули ні в чому не винні діти разом їз своїми батьками, зруйновані цивільні об’єкти – це все перетворилось на пам’ятники агресії вірменсько-російської армії до мирних людей.

В новому районі Баку азербайджанці створили Музей Перемоги. Це музей знищеної в Азербайджані техніки ворога (переважно російської).

У музеї під відкритим небом розмістили не тільки машини, танки і зброю, але й відтворили снайперські пункти, систему укріплень окупантів, штаби, пункти розвідки та побутові приміщення.

Макет оборонного рубежу:

Цей музей викликає злість як у Вірменії, так і у Росії, бо він є нагадуванням всьому світові про те, що чинили вірмено-російські війська на азербайджанській землі.

Весь світ спостерігає за тим, як активно Азербайджан загоює рани від прожитої війни та відновлює свої території, але навіть через два роки після війни вільно приїхати в Карабах азербайджанці все ще не можуть.

Азербайджан та Вірменія досі не мають офіційних дипломатичних відносин, у Карабаху розміщені російські “миротворці”, а на лінії зіткнення все ще трапляються перестрілки.

Попереду ще багато роботи, але очевидно, що Азербайджан на вірному шляху.