Як не запанікувати та не стати об’єктом маніпуляції: кілька простих порад

«Серед тих що стоять – біжи, серед тих, що біжать – зупинись»

Конфуцій

Кризові ситуації потребують кризових комунікацій. І попри коронавірус, російсько-українська війна триває. І ворог обов’язково спробує використати кризову ситуацію, щоб маніпулювати суспільною свідомістю в своїх інтересах.

Як зорієнтуватися в нескінченному і суперечливому інформаційному потоці. Як не заплутатися? Кому вірити? Яким джерелам? Як перевіряти? І в цілому – не з’їхати з глузду.

Кілька простих порад. Впевнений ви і самі це чудово знаєте, тож просто нагадаю.

1. Перевіряйте. Перефразовуючи відоме прислів’я – не довіряють і перевіряй ще раз. Це правило номер один. Ніякої інформації не можна довіряти за замовчуванням. Перше, що потрібно перевірити це джерело. Яким би призовних або несамовитим ні заголовок, не поспішайте лякатися і натискати “share”. Подивіться хто це публікує.

   1. Ресурс. Якщо ім’я ресурсу нічого вам не говорить, зазвичай це щось типу “cnnbbcsrochnonews.com”, якщо на ньому велика кількість дешевої реклами, швидше за все це сайт «зливний бачок», тобто сайт, для поширення дезінформації, простіше кажучи фейків. Ці сайти не завжди виконують чиєсь замовлення. Іноді це просто спроба гучним заголовком прилягти на сайт відвідувачів, так як це приносить гроші.

   2. Першоджерело або автор. На кого посилається новина? Дані держоргану – значить має бути посилання на офіційну сторінку держоргану. Думка експерта – перевірте, що за експерт, існує він, яка в нього репутація (є і експерти «зливні бачки»). Те ж стосується журналіста, автора статті –  чи існує такий журналіст?

   3. Якщо інформація в соцмережі, подивіться на профіль. Ви знаєте цю людину? Як він потрапив у вашу стрічку? Якщо замість портрета людини там котики / квіточки, якщо відсутня особиста інформація, немає фото користувача крім аватарки, все активність це репости – вітаю, перед вами бот. Тобто профіль неіснуючого людини. Той же «зливний бачок», тільки для соцмереж.

Це може виглядати трохи довго, але насправді подібна перевірка займе не більше кількох хвилин, а то й секунд. Згодом увійде в звичку, і ви будете робити це автоматично.

2. Аналізуйте. Навіть якщо джерело інформації заслуговує довіри це ще нічого не означає. Навіть правдиву інформацію можна інтерпретувати по-різному. Прислухайтеся до ваших почуттів. Які емоції викликає у вас це повідомлення? До яких дій вас намагаються спонукати? Кому і навіщо це може бути потрібно? Відповідайте собі на ці питання. Порівняйте як ця ж новина подається в інших джерелах. Як це коментують експерти, що заслуговують на довіру. І тільки тоді робіть висновки.

3. Найголовніше – не панікуйте. Пам’ятайте, що мета маніпулятора не буде змушений вас до чогось, а зробити так, щоб ви були впевнені, що ваші дії є результатом вашого власного рішення. Якими б жахливими були новини не дозволяйте емоціям визначати ваші дії. Ще раз все обміркуйте. Розмотайте в самий початок ланцюжок думок, які привели вас до цих висновків. Не знайдете ви там спроби вами маніпулювати? Якщо немає, якщо ви абсолютно впевнені, що ваші рішення результат холодного і раціонального розрахунку – дійте. Якщо щось здається підозрілим проаналізуйте всі ще раз.

Дотримуватися цих порад не завжди легко, адже це вимагає зусиль, до яких ми не завжди готові. Але в сучасному світі медіа гігієна це зона знайшов особистої відповідальності. Адже бути жертвою пропаганди не означає не вміти думати – це означає не хотіти думати. Дбаймо про своє здоров’я, і фізичне і ментальне.

Юрій Кочевенко, директор Міжнародного центру протидії російській пропаганді