Юрій Кочевенко про перемир’я на тимчасово окупованих територіях України

28.07.2021 Вимк. від Editor
Юрій Кочевенко про перемир’я на тимчасово окупованих територіях України

Рік тому, 27 липня 2020 року, на Донбасі настав режим “повної і всеосяжної тиші”. Окупанти порушили його відразу і продовжують робити це до цих пір. І хоч обстрілів стало майже втричі менше, вони є. Як і втрати. За даними штабу операції Об’єднаних сил (ООС), за останній рік було скоєно 1995 обстрілів, загинуло 45 військових, понад 150 отримали поранення.

Ветеран, військовий і політичний експерт, директор Міжнародного центру протидії російській пропаганді Юрій Кочевенко запевняє, що на Донбасі ніколи не було перемир’я.

“Іноді ми бачили нетривалу відсутність активних бойових дій. Але перемир’я в повному усвідомленні цього слова – це коли одна сторона бачить супротивника і не стріляє, навіть якщо має можливість, такого не було ніколи”, – запевняє експерт.

За його словами, Росія цілеспрямовано прагне під час обстрілів вражати українських військовослужбовців, використовуючи це як форму тиску на українську владу.

“У Кремлі розуміють, що біль і невдоволення від втрат буде направлено в першу чергу саме на українську владу, яка обіцяла швидкий мир і не змогла цього забезпечити. Росія це знає і цим користується. В моєму розумінні це – військовий тероризм, – каже Юрій Кочевенко . – Коли завданням і причиною ведення вогню є невиконання конкретного військового завдання (заняття або утримання якогось пункту, висоти), а ураження живої сили противника з метою викликати суспільний резонанс. Тобто, росіяни ведуть себе як терористи. Адже метою терористів не є конкретно ті люди, яких вони підривають, атакують, а реакція суспільства на ці злочини. І точно так поводиться Росія. Вона цілеспрямовано використовує протитанкові керовані ракети, снайперський вогонь, щоб заподіяти якомога більше людських втрат України і викликати якомога більше невдоволення, направивши його на українську владу”.

Експерт впевнений, що така форма тиску має головну мету – щоб Україна прийняла “мирні” умови РФ.

“Мова йде про визнання де-факто окупації Криму, а також про прийняття до складу України псевдореспублік зі статусом держави в державі. З широкою автономією, своїми збройними силами, з вето на зовнішньополітичні питання. Таким чином Росія прагне легалізувати ці квазіутворення, дистанціюватися від конфлікту . А нам – повісити якір для євроатлантичних устремлінь. Створити такий вічний нарив, який рано чи пізно повинен, за задумом Кремля, поширитися на всю Україну і повернути її в геополітичний простір РФ. Сучасна російська еліта не мислить іншого шляху розвитку своєї держави, крім як імперський, – акцентує Юрій Кочевенко. – А без України проект “Російська імперія» не здійснимий. Тому ніякого компромісу або світу тут бути не може. Або ми, або – вони “.

 

Джерело: https://telegraf.com.ua/ukraina/politika/5672703-rezhimu-polnoy-tishinyi-na-donbasse-god-naskolko-daleko-myi-seychas-ot-mira.html